Новини

Торгівля людьми – проблема, що не втрачає своєї актуальності

Життя Ольги було непростим – доводилось жити в одному помешканні з колишнім чоловіком-алкоголіком, нерідко ставати жертвою насилля з його боку. Тому пропозиція знайомої поїхати на заробітки до Росії виглядала дуже доречною – Ольга вирішила, що це її шанс заробити грошей і нарешті почати жити окремо від чоловіка. Залишила сина у матері і поїхала. Знайома, яка запропонувала їй роботу, розповіла, що в обов’язки входитиме догляд за трьома дітьми в заможній родині, заробітну плату обіцяли 1000 доларів, а оскільки працедавці потребували ще однієї помічниці, то з Ольгою поїхала подруга. В лютому жінки приїхали до Москви, але реальність виявилась не такою безхмарною, як обіцяли. Їх привезли в особняк у Підмосков’ї, забрали паспорти, а потім звинуватили у крадіжці цінних речей. Господар будинку сказав, що тепер вони працюватимуть безплатно – відробляти борг за вкрадене. А коли жінки відмовились – їх сильно побили та закрили на два дні у підвалі. А ще й налякали, що якщо не погодяться на такі умови, то їм доведеться працювати у нічному клубі. Ольга з подругою, працювали по 18 годин на день, але можливості втекти не мали – фактично, вони були рабинями у шикарному особняку. Далі була майже детективна історія, коли вдалося передати записку українцю, який також працював у будинку, зробити з його допомогою підкоп та нарешті вирватись до Москви, де жінкам довелося ще 2 тижні, працювати посудомийками в кафе на вокзалі, аби заробити на квиток до Одеси.

Історія здається взятою або з позаминулого століття, або з якогось пригодницького фільму, але, на жаль, – це реальність. Співробітники проекту «Підтримка діяльності консультативних центрів для людей, що  потерпіли від торгівлі людьми», який Карітас України впроваджує у п’яти областях України стикаються з такими людськими долями регулярно. Їхнє завдання – забезпечити багатопланову допомогу постраждалим, в першу чергу психологічну, і сприяти реінтеграції в  суспільство. Окрім того важливе завдання проекту – виявити таких людей, адже далеко не кожен постраждалий готовий звернутись за допомогою, зробити все можливе, аби мінімізувати негативний вплив торгівлі людьми, у співпраці з іншими спеціалізованими державними структурами визначити її основні тенденції та інформувати населення про загрози, які часто несуть такі багатообіцяючі пропозиції.

В рамках проекту проводиться превентивна діяльність серед потенційних мігрантів, які можуть стати жертвами торгівлі людьми у Київській, Харківській, Одеській, Львівській та Івано-Франківській областях, особливо, серед уразливих категорій населення, таких як внутрішньо переміщені особи, молодь, діти, сім’ї у складних життєвих ситуаціях, малозабезпечені тощо. Було виявлено 68 людей, що потерпіли від торгівлі людьми, а також 18 потенційних жертв. Перші 9 місяців роботи проекту показали цікаві тенденції, які є дуже важливі для вивчення цього явища в Україні, яке, як виявляється, дуже багатопланове.

Більшість з виявлених постраждалих (75%) стали жертвою трудової експлуатації, 10 % були втягнені у збройний конфлікт (будувати фортифікаційні споруди, бліндажі, збирати боєприпаси), хоча є і випадки вилучення органів, продажу немовлят, втягнення в злочинну діяльність. Серед потерпілих є ВПО  (26 %), молоді жінки, в тому числі  громадянка Конго, а також багатодітні, інваліди, бездомні та пенсіонери. Наймолодшій жертві 6 місяців, найстаршій – 64. 7 осіб уже отримали офіційний державний статус особи, що постраждала від торгівлі людьми і оформляють державну допомогу, 4  визнані потерпілими у кримінальному провадженні. Більшість випадків торгівлі людьми сталися у Росії (35%), а 32 % – безпосередньо на території України.

Кожен з постраждалих, які звернулись до консультаційних центрів отримав різнопланову підтримку, адже робота ведеться за індивідуальним планом реінтеграційної допомоги, до виконання якого залучені соціальні працівники, психологи, залучені спеціалісти (психотерапевти, юристи, медики та інші), кожен потерпілий отримує допомогу у придбанні найнеобхідніших речей (продуктів харчування, гігієнічних та миючих засобів, предметів побуту, дров для опалення), медикаментів, оплату лікування та медичних послуг, юридичний супровід тощо. Саме завдяки такому комплексному підходу стан постраждалих покращується. А пережити їм довелося немало. Співробітники центрів збирають такі історії, аби вони служили нагадуванням ти, хто в пошуках кращої долі в умовах кризи, купується на сумнівні пропозиції нечесних людей.

Однією таких історій є розповідь про Іванну.  Дівчина з багатодітної родини  завжди допомагала матері-інваліду та бабусі доглядати за молодшими братами та сестрами. Але сталося так, що занедужала, родина витратила на її лікування всі заощадження, та ще взяли кредит та в борг у родичів та сусідів. Дівчині довелося замість реабілітації після важкої хвороби йти на тимчасові підробітки, аби заробити хоч якісь гроші, але через стан здоров’я не могла працювати на повну силу. Безгрошів’я, борги, які тільки росли – все це спричинило великий відчай Іванни. Тому прочитавши в Інтернеті оголошення про запит на купівлю нирок, вона зважилась на відчайдушний крок – зголосилась на продаж своєї нирки. Іванні зателефонував чоловік, розпитав про її родину, матеріальне становище, друзів, найближче оточення та запропонував приїхати в Москву, пообіцявши оплатити проїзд. Посередники зустріли Іванну в Сумах, а звідти на приватному авто вирушили в Москву, де мали зустрітись з реципієнтом. Але в готелі на них чекали поліцейські, які затримали посередників, а Іванну направили у Центр адаптації «Теплый дом», після чого фахівці МОМ Росії купили дівчині квитки до України. Вона повернулась додому з глибокою психологічною травмою, в депресивному стані і лише допомога фахівців консультативного центру допомогла їй справитись з проблемою.